Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (10) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Вороненко Н$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 11 Представлено документи з 1 до 11 |
|||
| 1. | 
Вороненко Н. Ю. Асоціація гіперандрогенії з сироватковими рівнями антимюлерового гормону у жінок з метаболічним синдромом і синдромом полікістозних яєчників [Електронний ресурс] / Н. Ю. Вороненко // Експериментальна і клінічна медицина. - 2013. - № 2. - С. 136-147. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eikm_2013_2_27 Розглянуто асоціації рівня антимюлерового гормону (АМГ) з різними гормональними та біохімічними характеристиками у жінок з синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ), з метаболічним синдромом (MC) та у здорових. Визначено, що у здорових жінок на рівень АМГ впливають такі показники, як лютеїнізуючий гормон, адипонектин і резистин. За СПКЯ на рівень АМГ суттєво впливають рівні загального тестостерону та андро-стендіону. У разі MC на рівень АМГ суттєво впливають фолістатин, дигідроепіандростеронсульфат і лютеїнізуючий гормон. За допомогою аналізу ROC-кривої визначено пороговий рівень АМГ для діагностики гіперандрогенії, який становив 7,9 нг/мл (0,868 AUC=0,841, чутливість 73,4 %, специфічність 92,9 %).Сравнивали ассоциации уровня антимюлерового гормона (АМГ) с различными гормональными и биохимическими характеристиками у женщин с синдромом поликистозных яичников (СПКЯ), с метаболическим синдромом (МС) и у здоровых. Определено, что у здоровых женщин на уровень АМГ влияют такие показатели как лютеинизирующий гормон, адипонектин и резистин. При СПКЯ на уровень АМГ существенно влияют уровни общего тестостерона и андростерона. При МС на уровень АМГ существенно влияют фолистатин, дигидроэпиандростерон-сульфат и лютеинизирующий гормон. С помощью анализа RОС-кривой определен пороговый уровень АМГ для диагностики гиперандрогении, который составил 7,9 нг/мл (0,868 АUС=0,841, чувствительность 73,4 %, специфичность 92,9 %). | ||
| 2. | 
Вороненко Н. Ю. Влияние дисфункции жировой ткани на развитие гиперпластических процессов эндометрия [Електронний ресурс] / Н. Ю. Вороненко // Медицина сьогодні і завтра. - 2013. - № 1. - С. 140-153. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Msiz_2013_1_28 | ||
| 3. | 
Вороненко Н. Ю. Адипокіни резистин та ліпокалін-2 і їх роль у патогенезі синдрому полікістозних яєчників та метаболічного синдрому [Електронний ресурс] / Н. Ю. Вороненко // Медичні перспективи. - 2013. - Т. 18, № 3. - С. 95-110. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2013_18_3_16 Гормоны жировой ткани, в частности резистин и липокалин-2, играют важную роль в регуляции липидного и углеводного метаболизмов, воспалении и иммунных нарушениях, механизмах рождаемости и репродукции. Ожирение и избыточный вес существенно вовлечены в процессы снижения фертильности. Женщины с ожирением при метаболическом синдроме (МС) имеют аномальные профили адипоцитокинов плазмы. Изученена связь между женской гипоталамо-гипофизарно-яичниковой системой и энергетическим обменом. Базальные уровни резистина, липокалина-2, фолликулостимулирующего, лютеинизирующего гормонов, эстрадиола, общего и свободного тестостерона, дигидротестостерона, дигидроэпиандростерона-сульфата, андростендиона, кортизола, антимюллерового гормона, пролактина, инсулина, фоллистатина, гомоцистеина, интерлейкина-6 и секс-стероид связывающего глобулина определялись в сыворотке крови у 35 женщин репродуктивного возраста с МС, у 33 пациенток репродуктивного возраста с синдромом поликистозных яичников (СПКЯ) и у 54 здоровых женщин. Установлено, что, несмотря на нормальные величины гормонов липокалина-2 и резистина, даже у пациенток с ожирением, их концентрации существенно коррелируют с антропометрическими, гормональными и метаболическими параметрами. Определено статистически значимое стимулирующее влияние липокалина-2 и резистина на синтез овариальных женских стероидов и существенное угнетение ими синтеза яичниковых и надпочечниковых андрогенов в условиях нормального состояния соматического и репродуктивного здоровья. При МС и СПКЯ указанные взаимосвязи не устанавливаются. Полученные результаты позволяют выдвинуть предположение о существовании метаболических изменений чувствительности органов репродуктивной системы и надпочечников к влиянию липокалина-2 и резистина на фоне СПКЯ и МС. | ||
| 4. | 
Татарчук Т. Ф. Стан жирової тканини при синдромі полікістозних яєчників [Електронний ресурс] / Т. Ф. Татарчук, Н. Ю. Вороненко, І. М. Капшук // Вісник наукових досліджень. - 2013. - № 4. - С. 53-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2013_4_19 Розглянуто питання ролі жирової тканини в формуванні різних фенотипів синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ). Вивчено рівні адипоцитокінів у жінок із СПКЯ залежно від наявності ожиріння. Виявлено дисфункцію жирової тканини у пацієнток із СПКЯ як з ожирінням, так і з нормальною масою тіла. | ||
| 5. | 
Вороненко Н. Ю. Стан церві кального епітелію у жінок з метаболічним синдромом [Електронний ресурс] / Н. Ю. Вороненко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2013. - Вип. 22(1). - С. 463-470. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2013_22(1)__71 | ||
| 6. |
Вороненко Н. Ю. Порівняльна характеристика стану гіпоталамо-гіпофізарно яєчникової системи у жінок з синдромом полікістозних яєчників та з метаболічним синдромом [Електронний ресурс] / Н. Ю. Вороненко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2013. - Вип. 22(2). - С. 531-539. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2013_22(2)__83 | ||
| 7. |
Вороненко Н. Ю. Про-запальний статус та інсулінорезистентність в генезі метаболічного синдрому [Електронний ресурс] / Н. Ю. Вороненко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2013. - Вип. 22(3). - С. 331-339. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2013_22(3)__51 Згідно з сучасними уявленнями, інсулінорезистентність — це первинне селективне і специфічне порушення біологічної дії інсуліна, що супроводжується зниженням утилізації глюкози тканинами, переважно скелетними м'язами, та призводить до хронічної гіперінсулінемії. Мета роботи - визначення про-запального статусу та його залежність від рівня інсулінемії у жінок з метаболічним синдромом (МС) та СПКЯ. Проведено комплексне клінічне обстеження стану репродуктивного здоров'я у 33 жінок репродуктивного віку з СПКЯ, 35 жінок з МС і 54 здорових пацієнток, що склали групу контролю. Визначення вмісту інсуліну та інтерлейкіну-6 у плазмі крові обстежених жінок проводили на імуноферментному аналізаторі-фотометрі виробництва "Avareness Technology". Імуноферментне досідження ELISA виконувалось з використанням 2-х специфічних антитіл. Вимір оптичної щільності проведено на фотометрі MSR-1000 (Syntron, USA, 1995). Показано, що на тлі МС спострігається гіперінсулінемія, що патогенетично взаємопов'язує ожиріння, порушення карбогідратного метаболізму, артеріальну гіпертензію та дисліпідемію. З'ясовано, що як в генезі МС, так і СПКЯ механізми системного запалення відіграють менш значиму роль у порівнянні з гіперінсулінемією. | ||
| 8. | 
Вороненко Н. Ю. Комп'ютерна томографія, ультразвукове сканування та біоімпедансометрія як методи дослідження абдомінальної жирової тканини у жінок з метаболічним синдромом [Електронний ресурс] / Н. Ю. Вороненко, І. М. Дикан, О. І. Мухомор // Здоровье женщины. - 2013. - № 7. - С. 128-135. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2013_7_29 Вивчено топографо-анатомічні особливості абдомінальної жирової тканини у жінок репродуктивного віку з метаболічним синдромом (МС). Установлено, що точність вимірювання підшкірного абдомінального жиру (ПАЖ) за допомогою методів ультразвукового дослідження (УЗД) і комп'ютерної томографії (КТ) є нижчою у групі жінок з більш високим індексом маси тіла (ІМТ). Вимірювання інтраабдомінального жиру (ІАЖ) за допомогою методів УЗД і КТ майже не має відмінностей у точності залежно від показника ІМТ у жінок із МС. Результати визначення відсотку вісцеральної жирової тканини за допомогою методу біоелектричного імпедансу мають більш сильний кореляційний взаємозв'язок з результатами вимірювання ІАЖ за допомогою КТ-сканування, ніж метод ультразвукового сканування. Встановлено порогову величину площі ІАЖ у жінок репродуктивного віку з МС, що підвищує ризик розвитку гормонзалежних гіперпроліферативних процесів майже в 2 рази. | ||
| 9. |
Вороненко Н. Ю. Метаболічний синдром та дисфункція жирової тканини у жінок [Електронний ресурс] / Н. Ю. Вороненко // Здоровье женщины. - 2013. - № 5. - С. 65-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2013_5_13 Досліджено нейроендокрину функцію жирової тканини за ожиріння на тлі метаболічного синдрому (МС). Згідно з сучасними уявленнями адипоцити продукують і секретують біологічно активні медіатори - адипоцитокіни (як специфічні тільки для жирової тканини, так і неспецифічні). Ці речовини вважаються важливими чинниками розвитку інсулінорезистентності, цукрового діабету II типу і кардіоваскулярних захворювань. А саме, за ожиріння визначається зниження рівня адипонектину та збільшення продукції ретинол-зв'язувального протеїну-4, інтерлейкіну-6 і фактора некрозу пухлин alpha (ФНП-alpha), що, своєю чергою, стимулює синтез ліпокаліну-2. Ліпокалін-2 спричинює підвищення концентрації адипонектину та зменшення рівня ФНП-alpha. Також за МС на тлі ожиріння виявляється збільшення рівня лептину внаслідок селективної лептинорезистентності, що стимулює центри апетиту в гіпоталамусі. Знижені рівні адипонектину та збільшені рівні ретинол-зв'язувального протеїну-4 асоціюються зі зменшенням оксидації вищих жирних кислот, збільшенням глюконеогенезу у печінці та інсулінорезистентністю. Однак не викликає сумнівів необхідність більш глибокого пояснення взаємодії зазначених адипоцитокінів в організмі людей, хворих на МС. | ||
| 10. | 
Вороненко Н. Ю. Соціально-психологічні особливості здоров’я жінок із метаболічним синдромом [Електронний ресурс] / Н. Ю. Вороненко // Український медичний часопис. - 2013. - № 3. - С. 146-149. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2013_3_28 | ||
| 11. |
Вороненко Н. Ю. Гормон жирової тканини адипонектин і його біологічна роль у здорових жінок і пацієнток репродуктивного віку із метаболічним синдромом [Електронний ресурс] / Н. Ю. Вороненко // Український медичний часопис. - 2013. - № 4. - С. 142-145. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2013_4_30 Наведено результати визначення рівнів адипонектину у жінок із метаболічним синдромом (МС) та у здорових волонтерок. У жінок із МС виявлено статистично значуще зниження рівня адипонектину у порівнянні зі здоровими жінками. Суттєве зниження рівня адипонектину у пацієнток із МС зумовлене гіпертрофією вісцеральної жирової тканини, що фізикально проявляється у підвищенні значень показників індексу маси тіла й окружності талії. У здорових жінок репродуктивного віку спостерігається прямий взаємозв'язок між концентраціями адипонектину й інтерлейкіну-6, та обернений - між рівнями адипонектину та антимюллерового та лютеїнізувального гормонів у сироватці крові. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |